«Навчіться бути байдужим до того, що не має значення» — Марк Аврелій.
Як просто це звучить і як складно це втілити в життя! Але ця думка є ключем до повсякденного спокою та відповідної душевної “енергонезалежності”.
Заклик бути байдужим може сприйматися, як щось негативне, як бути пасивним, безпорадним та, навіть, холодним. Хоча мова тут про інше.
У вченні стоїцизму є добро, зло і байдужість. Байдуже не є ні добрим, ні злим, але воно є тим, що має бути. Тому всі наші хвилювання щодо байдужого, емоційні вибухи та інше — це помилкове надання значення тому, що цього значення не потребує.
Припустимо, ви запланували похід у магазин. Вам треба купити щось не дуже важливе, такий собі “шопінг вихідного дня”. Ви вийшли на вулицю і почалась сильна злива. Ви забігли у кафе і розумієте, що цей дощ на весь день, а ви не взяли парасольку. Ваш похід за покупками “накрився”.
Байдужий спосіб мислення — це розуміння, що хоча результат був не таким, що ви очікували, все добре в будь-якому випадку. Так, ви не попали в магазин, але ви не потратили гроші. Ви не купили нову сумку, але з'їсте в кафе смачний круасан. Ви не вбили час, а проведете його за кавою, споглядаючи, як краплі дощу стукають по асфальту та розмірковуючи про щось цікаве.
Сила байдужості в усвідомлені, що не все підвладно нашим планам, а тому, коли щось йде не так, то так і треба. Це довіра, прийняття або смиренність, яка є настільки потужним відношенням до світу, що навіть Біблія каже: “Бог смиренним дає благодать”.
Більшість подібних ситуацій ні добрі, ні погані. Все залежить виключно від нашого сприйняття. Стоїчна байдужість — це нейтральне сприйняття, яке позбавляє звичайну ситуацію непотрібного емоційного кольору.
Ще трохи Марка Аврелія:
“Предмети, переслідуючи та уникаючи яких, ти позбавляєшся душевного спокою, не приступають до тебе, але ти якимось чином сам приступаєш до них. Нехай змовкне твоє судження про них — і вони лежать нерухомо; а тебе ніхто не побачить ні переслідуючим, ні тим, хто біжить” (Марк Аврелій “Роздуми”, 11:11).
«Ви можете залишити це життя в будь-який момент: майте на увазі цю можливість у всьому, що ви робите, говорите чи думаєте». (Марк Аврелій, Роздуми 2:11)
Здатність уявляти та фантазувати про щось — взагалі непогана річ, але коли ми забуваємо про те, що наші фантазії — це наш власний продукт, а не реальність, тоді починаються проблеми.
Як не перетворити це в когнітивні фільтри?
Нагадую, друзі, що у мене є Patreon. За допомогою цього сервісу ви можете стати патроном і підтримати PSYSK та іншу мою творчість (ще я пишу оповідання, доступ до яких мають всі патрони).
Ваш внесок відкриває деякі можливості (наприклад онлайн-зустрічі) та дуже мотивує продовжувати цю справу.
Дякую патронам Кирилу та Карині!